Квітка горицвіт весняний. Настій трави горицвіту весняного
• Ботанічна характеристика
Горицвіт весняний, в перекладі — Adonis vernalis, є багато й інших назв цієї рослини, наприклад, адоніс весняний, польовий кріп, чорногорка, сосонка, запарная трава, чорна чемырыця, волосиста, сосонка, волосяна трава, боже дерево, ялинової, жексклец, желтотысячник, нігтик, боровий інон, розхідник, купавник, фарби, стародубка, заячий мак, подснедник, махорник, мохнатик.
Це трав’яниста рослина належить до групи багаторічників. Стебла його злегка опушені, численні, прості або розгалужені, їх висота може досягати двадцяти сантиметрів, не більше. Нижні листя лускоподібні, вони пофарбовані в бурий колір; серединні — тричі перисторозсічені, з частками узколинейной форми.
Квіти одиночні досить-таки великого розміру, вони досягають в діаметрі п’яти сантиметрів, вони розташовуються на верхівках стебел, пофарбовані в красивий яскраво-жовтий колір, видовжено-яйцеподібної форми, зацвітають вони з квітня місяця по травень включно.
Адоніс весняний зустрічається в Європейській частині нашої країни, а також росте в Сибіру і на Кавказі, він росте поодиноко, або зустрічаються заростями на схилах і в степовій місцевості.
• Використовувана частина волосяний трави
До використовуваній частині рослини відноситься його трава. У ній містяться деякі хімічні сполуки, завдяки яким горицвіт весняний використовується у лікарських цілях. До них можна віднести наступні сполуки: карденоліди, серед яких присутні адонітоксин, адонитоксигенол, адонитоксол, цимарин, строфадогенин, адояклид, адонитоксол, строфантідін.
Є і флавоноїди, серед яких присутні: оріентін, вітексин, гомооріентін, адоніверніт і ряд інших компонентів. Також в траві виділені дубильні речовини, деякі органічні кислоти, холін, фітостерин, адонит. Трава володіє неприємним запахом і гірким смаком.
• Збір і заготівля сировини
Надземну частину рослини прийнято збирати з моменту цвітіння горицвіту і до осипання плодів, виходить тимчасової інтервал з травня місяця до початку липня. Заячий мак зрізають ножицями або серпом на відстані десяти сантиметрів від землі, після чого траву сортують, вибраковивая потемнілі стебла.
Після чого сировину завантажують у сушильний апарат при температурі не вище 50 градусів. Там воно готується якісно і досить-таки швидко, при цьому не доведеться його постійно ворушити. Після того, як воно остаточно висохне, його фасують по мішках, при цьому рекомендується розкладати його пухко, щоб воно не відвологло.
Термін придатності цієї рослини становить один рік, а потім сировина втрачає свої лікарські властивості, відповідно, воно підлягає утилізації, і застосовувати прострочену траву не можна.
• Вирощування та розмноження
Рослина віддає перевагу рости на місцевості, куди надходить достатня кількість сонячних променів, при цьому грунт повинна бути родюча і пухка, з переважанням кальцію.
Що стосується розмноження горицвіту весняного, то цей процес часто проводять шляхом поділу кореневища, але також і насінням, які рекомендується висівати в родючий грунт відразу ж після їх збору.
• Застосування горицвіту весняного
Варто сказати, що ця рослина відноситься до групи серцевих глікозидів, і його дія на організм схоже з наперстянкою та строфантином. Це рослина нормалізує діяльність серця, відповідно, препарати, які готують з горицвіту весняного, застосовують при серцевій недостатності, паралельно з цим вони мають заспокійливу і сечогінний вплив.
У рослині присутня така речовина, як цимарин, його дія схожа на строфантин, але на відміну від нього, він здатний накопичуватися в організмі. Застосовується горицвіт весняний при вегетосудинної дистонії, при інфекційних захворюваннях, при порушення нервово-психічної діяльності, при ниркових захворюваннях, а також при глаукомі.
Ця рослина використовується при наявності набряків, при судорогах, при коклюші, при емфіземі, при грипі та водянці, а також вона надає на організм болезаспокійливу дію. Крім внутрішнього застосування, ця трава призначається і в зовнішніх цілях, наприклад, в молотом вигляді їй присипають ранову поверхню, так як вона буде надавати протизапальну дію.
• Протипоказання до використання волосатика
Препарати, приготовані з горицвіту весняного, не слід застосовувати при таких патологічних станах, перерахую їх: при атріовентрикулярній блокаді, при порушенні процесу травлення, зокрема при виразковій хворобі шлунка, при гастриті і ентероколіті.
Варто звернути увагу на той факт, що ці препарати мають сильнодіючих ефектом, відповідно, без консультації з лікарем їх не можна приймати, так як можна нашкодити здоров’ю.
З горицвіту весняного можна приготувати лікарський настій. Для цього вам буде потрібно 15 грамів сухої трави, її, звичайно ж, необхідно подрібнити, після чого в неї вливають окріп в кількості 200 мл. Керамічний або емальований посуд із зіллям слід накрити кришкою і дати їй настоятися не менше години.
Потім необхідно профільтрувати зілля, з цією метою можна скористатися дрібним ситечком. Готовий настій зберігають у холодильнику не більше п’яти днів, а при необхідності готують його знову. Приймати його рекомендується до п’яти разів на добу по столовій ложці, але, після проведеної консультації з лікарем.
Перед застосуванням настою порадьтеся з лікарем.
Источник
Горицвіт весняний (адоніс) – способи приготування та властивості
Горицвіт весняний (Adonis vernalis, заячий мак, жовтоцвіт весняний, польовий кріп, купавник, чорногірка, стародубка) – це трав’яниста багаторічна лікарська рослина з родини жовтецевих. Вона має трохи опушені або голі, розгалужені або прості, чисельні стебла завдовжки 10 – 20 см. Нижні листки лускоподібні, бурого кольору, середні листки тричіперисторозсічені, сидячі, з вузьколінійннми частками. Квіти горицвіту весняного правильні, одиничні, діаметром від 4 до 6 см, розміщені на верхівках гілок і стебел. У квітів яскраво-жовті, яйцеподібні, видовжені пелюстки, їх кількість може бути від 12 до 20. Плоди цієї рослини сім’янки, вона цвіте з квітня по травень.
Горицвіт весняний можна зустріти всюди на Україні. Ця лікарська трава росте у степових та лісостепових регіонах, на кримському півострові та іноді у південних районах Полісся.
Хімічний склад та заготівля горицвіту весняного
Хімічний склад горицвіту весняного досить специфічний. Ця лікарська рослина містить такі серцеві глікозиди, як цимарин, адонітоксин, ацетиладонітоксин, адонітоксол, вернадин і К-строфантин-р. Також до складу цієї трави входять флавоноїди адоніверніт, вітексин, спиртадоніт, гомоадоніверніт, фітостерин, та геніни строфадогенін, ацетил-строфадогенін, Р-строфантидин та ін.
Для виготовлення ліків застосовується трава горицвіту весняного (Herba Adonidis vernalis). Лікувальну сировину збирають протягом довгого періоду, починаючи від періоду зацвітання аж до періоду достигання плодів – від початку травня до середини липня. Найбільш ефективною вважається сировина, що зібрана у період зацвітання цієї лікарської рослини. Стебла зрізують на кілька сантиметрі вище від поверхні землі, відокремлюють темні частини рослин і висушують при температурі до 50 градусів у спеціальних сушарках, на горищах або відкритому повітрі при хорошій погоді. Сушеної сировини отримують 17 – 20 %. Термін зберігання сушеного горицвіту 1 рік, в аптеках ця сировина не продається.
Застосування та властивості горицвіту весняного
За специфікою дії на організм препарати з горицвіту весняного відносяться до розряду серцевих глікозидів та займають проміжне положення між наперстянкою та строфантом. Ця рослина характеризується кардіотонічним впливом, вона подовжує діастолу, посилює систолу, сповільнює ритм серця, помірно зменшує внутрішню провідність серця та збільшує ударний об’єм крові. Горицвіт весняний починає діяти швидше, однак його вплив більш короткочасний та слабший, ніж дія дигіталісу. Ліки з горицвіту весняного призначають при серцевій недостатності, при якій спостерігається порушення провідності серця, бо в таких випадках дигіталіс може призвести до серцевого блоку.
Препарати з цієї лікарської рослини, у порівняння з іншими глікозидами, характеризуються більш виразною діуретичною і седативною дією. При цьому діуретичний ефект спричиняється наявністю в рослини цимарину, що характеризується високою біологічною активністю. За силою впливу на організм цимарин наближається до строфантину, однак у нього проявляються сильні кумулятивні властивості. В той же час кумулятивна дія глікозидів горицвіту значно менша за аналогічний вплив наперстянки.
Горицвіт весняний часто використовується при лікуванні функціональних неврозів серця, інфекційних хвороб, які супроводжуються ослабленням роботи серця, вегетосудинної дистонії, нервово-психічних розладів, захворювань нирок та серцево-судинної системи з явищами недостатності, а також при гострій глаукомі. Ця лікарська трава з давніх часів застосовувалась у народній медицині як засіб лікування ниркових та серцевих захворювань. Горицвіт призначали хворим від набряків серцевого походження, а також як заспокійливий засіб від кашлю, судом, коклюшу. Використовувалась ця рослина і як обезболюючий засіб при ревматизмі та болях у м’язах.
Відомо, що ліки з горицвіту є досить ефективними й від таких захворювань, як емфізема, туберкульоз, запалення легень, жовтяниця, водянка, лихоманка, скарлатина, тиф і грип.
Рецепти з горицвіту весняного
Внутрішньо вживають настій з 5 – 10 грам трави горицвіту і склянки окропу. Ліки приймають по столовій ложці від 3 до 5 разів на добу. Дітям дають по чайній або десертній ложці настою.
Сухий екстракт горицвіту (Extractum Adonidis vernalis) використовується для приготування настою у співвідношенні 4:200 або 6:200 або у формі таблеток.
Препарат адонізид (Adonisidum) вживають тричі на добу по 25-40 крапель для дорослих. Дітям дають таку кількість крапель, скільки їм років.
Сухий адонізид (Adonisidum siccum) дорослі люди вживають по 1 таблетці від 2 до 4 разів на добу.
Також можна приготувати настій з 10 грам трави горицвіту весняного, 40 грам меліси лікарської, 20 грам коріння валеріани лікарської та 30 грам собачої кропиви п’ятилопатевої. Взявши столову ложку суміші цих трав її запарюють склянкою окропу та витримують протягом 10-15 хвилин. Потім ліки проціджують і приймають по третині або чверті склянки зранку і перед сном при лікуванні неврозу серця.
Інший варіант настою готується з 40 грам горицвіту весняного, 30 грам бруньок берези білої пухнастої, 50 грам листя мучниці звичайної та 20 грам хвоща польового. Столову ложку приготованої суміші заливають склянкою води і варять на малому вогні протягом 10 хвилин. Ці ліки п’ють по 1 столовій ложці раз на день від набряків серцевого і ниркового походження, паралельно приймаючи теплі ванни та застосовуючи безсольову дієту.
Відомо також, що горицвіт весняний використовується для приготування таких препаратів, як мікстура Бехтєрєва та кардіовален. Горицвіт весняний відноситься до сильнодіючих лікарських рослин, його не рекомендується вживати при ентероколіті, гастриті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки . Тому перед вживанням препаратів з цієї трави бажано проконсультуватись у лікаря. 
Источник
Горицвіт весняний
ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ ,
жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка;
горицвет весенний
Adonis vernalis —
багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Стебла численні, голі або злегка опушені, прості або розгалужені, 5—20 см заввишки. Низові ластки бурі, лусковидні; серединні — сидячі, тричіперисторозсічені, з вузьколінійннми частками. Квітки великі (4—5,5 см у діаметрі), правильні, одиничні, на верхівках стебел і гілок; пелюстки яскраво-жовті, видовжені ояйцєвидні, в кількості 12—20. Плід — сім’янка. Цвіте у квітні — травні.
Поширення. Трапляється на Україні в лісостепових і степових районах, у Криму (на яйлах>, зрідка — на півдні Полісся в степах, на схилах.
Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву Горицвіту весняного (Herba Adonidis vernalis), яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Рослину зрізують на висоті 5—10 см від землі, вилучають побурілі частини і сушать у сушарках при температурі 40—50°С, в добру погоду — на відкритому повітрі, під наметом або на горищі. Сухої сировини виходить 19—20%. Строк придатності — до 1 року. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Трава містить серцеві глікозиди, головними з яких є адонітоксин, цимарин, К-строфантин-р, ацетиладонітоксин, адонітоксол та вернадигш. Крім того, трава містить геніни (Р-строфантидин, строфадогенін, ацетил-строфадогенін та інші), флавоноїди Іадоніверніт, вітексин, гомоадоніверніт, фітостерин, спирт адоніт тощо).
Фармакологічні властивості і використання. За характером дії препарати Горицвіту весняного належать до групи серцевих глікозидів і посідають проміжне місце між строфантом і наперстянкою. Горицвіт весняний має кардіотонічну дію, уповільнює ритм серця, подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об’єм крові, помірно гальмує внутрішню серцеву провідність. Дія Горицвіту весняного настає скоріше, але вона коротша і слабша за дію дигіталісу. Препарати Горицвіту весняного показані при серцевій недостатності, яка супроводиться порушенням провідності, бо дигіталіс у таких випадках може спричинити явища серцевого блоку.
Препарати Горицвіту весняного, порівняно з іншими глікозидами, мають дужче виявлену седативну й діуретичну дію. Остання пов’язана зі вмістом у рослині цимарину, який має високу біологічну активність. Характер дії цимарину близький до строфантину, але він має дужче виражені кумулятивні властивості. Порівняно з наперстянкою кумулятивні властивості глікозидів Горицвіту весняного значно менші.
Горицвіт весняний застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності, при нервово-психічних хворобах, ниркових захворюваннях з явищами недостатності серцево-судинної системи та при гострих приступах глаукоми.
Горицвіт весняний — давній народний засіб лікування серцевих і ниркових захворювань. Його використовували при набряках серцевого походження, як заспокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при коклюші, як болетамувальний засіб — при ревматичних болях у суглобах і м’язах.
Горицвіт весняний застосовували й при емфіземі, запаленні й туберкульозі легень, при лихоманці, водянці, жовтусі, тифі, грипі й скарлатині, а у вигляді присипок — при пораненнях.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (4—10 г трави на 200 мл окропу) приймають 3—5 разів на день по 1 столовій ложці дорослим і по половині—одній чайній або десертній ложці — дітям;
— екстракт горицвіту сухий (Extractum Adonidis vernalis) для приготування настою (4,0:200,0—6,0:200,0) і таблеток;
— адонізид (Adonisidum) приймають 2—3 рази на день по 20—40 крапель дорослим, а дітям по стільки крапель, скільки їм років;
— адонізид сухий (Adonisidum siccum) призначають дорослим по 1 таблетці 2—4 рази на день;
— одну столову ложку суміші трави Горицвіту весняного (10 г), кореневища валеріани лікарсько) (20 г), трави собачої кропиви гіятилопатевої (30 г) і листя меліси лікарської (40 г) настоюють 10 хв на склянці окропу і п’ють по чверті склянки вранці і ввечері при неврозах серця;
— одну столову ложку суміші трави Горицвіту весняного (40 г), листя мучниці звичайної (50 г), бруньок берези пухнастої (30 г) і трави хвоща польового (20 г) заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип’ятять на малому вогні 5—10 хв і п’ють щодня по 1 столовій ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольової дієти, постільного режиму і приймаючи через день теплі ванни.
Горицвіт весняний входить до складу кардіовалену і мікстури Бехтерева.
Препарати НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ призначати хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і ентероколіт. При вживанні їх можуть виникнути диспепсичні явища. Зважаючи на те, що Горицвіт весняний — сильнодіючий засіб, вживати його треба під контролем лікаря.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник – академік А. М. Гродзінський.
Источник
