Приготування за рецептами лікарських форм

¾ структуру та основний зміст Державної фармакопеї України, доповнень до неї;

¾ нормативно-правові акти України щодо приготування, випробування, маркування, зберігання лікарських засобів;

¾ класифікацію ліків за формами та фізико-хімічними властивостями лікарських і допоміжних засобів;

¾ номенклатуру та принципи використання засобів малої механізації;

¾ теоретичні основи та основні правила приготування екстемпоральних лікарських засобів.

Студенти повинні вміти:

¾ дотримуватися правил техніки безпеки під час експлуатації приладів та апаратів;

¾ дотримуватися правил роботи з отруйними, сильнодійними, наркотичними, психотропними лікарськими засобами, прекурсорами, лікарською рослинною сировиною;

¾ користуватися положеннями НТД щодо виготовлення ліків;

¾ перевіряти дози отруйних, сильнодійних, наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів;

¾ робити розрахунки кількості лікарських та допоміжних засобів у різних лікарських формах;

¾ визначати форму готового лікарського засобу й обирати оптимальну технологію;

¾ відважувати та відмірювати різні за агрегатним станом лікарські та допоміжні засоби;

¾ подрібнювати, змішувати та розчиняти лікарські засоби залежно від фізико-хімічних властивостей;

¾ проціджувати або фільтрувати розчини залежно від застосування;

¾ готувати всі види екстемпоральних лікарських засобів;

¾ проводити випробування на однорідність змішування порошків, мазей, супозиторіїв, герметичність пакування лікарського засобу, відсутність механічних домішок;

¾ маркувати ліки до відпуску.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Приготування ліків за рецептами

1. Тверді лікарські форми – порошки:

§ прості, складні, дозовані і не дозовані, з лікарськими речовинами, різними фізико-хімічними властивостями;

§ з використанням тритурації;

§ з важко подрібнювальними речовинами;

§ з барвними, леткими, пахучими речовинами;

§ з сухими, густими екстрактами, з розчинами густих екстрактів;

§ з використанням напівфабрикатів.

2. Лікарські форми з рідким дисперсійним середовищем.

а) приготування справжніх розчинів масо-об’ємним методом:

§ з легкорозчинними речовинами;

§ з важкорозчинними речовинами;

§ з речовинами, які мають окислювальні властивості;

§ з речовинами, які утворюють комплексні сполуки;

б) розведення стандартних (фармокопейних) розчинів:

в) приготування колоїдних розчинів та розчинів високомолекулярних сполук:

г) приготування концентрованих розчинів для бюреткової установки згідно з вказівками ДФ-ХІ та чинними наказами і інструктивними матеріалами;

д) приготування лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем з використанням концентрованих розчинів та рідких препаратів заводського виготовлення: настойок, екстрактів, новогаленових препаратів, сиропів, водних та спиртових розчинів;

ж) приготування мікстур розчиненням сухих препаратів в кількості до 3-х процентів, 3-х процентів та більше;

з) приготування крапель для внутрішнього та зовнішнього застосування для носа і вушних крапель;

к) приготування неводних розчинів: спиртових, олійних, гліцеринових і на комбінованих розчинниках.

3. Суспензії. Емульсії.

а) приготування суспензій дисперсійним методом з гідрофільними та гідрофобними речовинами, використовуючи при цьому відповідні методи суспендування та стабілізації;

б) приготування суспензій конденсаційним методом;

в) приготування емульсій;

г) приготування ароматних вод згідно з чинними наказами;

4. М’які лікарські форми. Мазі. Пасти. Лініменти.

а) приготування мазей-розчинів, сплавів, суспензій з вмістом твердої фази менше 5%, 5% і більше, емульсій, комбінованих мазей на гідрофільних та емульсійних основах;

б) приготування дерматологічних, косметичних мазей, лініментів, паст.

а) приготування ректальних та вагінальних супозиторіїв методом викачування з твердими та рідкими лікарськими речовинами;

б) приготування ректальних та вагінальних супозиторіїв методом виливання на жировій та желатино-гліцериновій основі.

6. Ін’єкційні розчини.

Проходячи цей розділ практики, студент знайомиться з будовою, обладнанням та санітарними вимогами до виготовлення ліків в асептичних умовах згідно з чинною нормативно-технічною документацією.

а) приготування розчинів для ін’єкцій:

§ з солями слабких основ та сильних кислот;

§ з солями сильних основ та слабких кислот;

§ з легкоокислюючими речовинами;

§ з термолабільними речовинами;

б) обов’язкове виготовлення розчинів глюкози, новокаїну, хлориду

натрію, гідрокарбонату натрію, гексаметилентетраміну, Рінгера- Локка;

в) приготування присипок та мазей в асептичних умовах.

7. Настої і відвари:

а) приготування настоїв і відварів з сировини, різної за хімічним складом діючих речовин;

б) особливі випадки приготування водневих витяжок та авторські прописи;

в) приготування настоїв і відварів з використанням екстрактів-концентратів.

8. Лікарські форми для очей:

а) приготування крапель для очей розчиненням сухих речовин в кількості до 3%, 3% та більше з використанням концентрованих розчинів лікарських речовин;

б) приготування ізотонічних крапель;

в) приготування примочок;

г) приготування промивань;

д) приготування очних мазей.

9. Лікарські форми з антибіотиками.

Приготування порошків, крапель, розчинів, мазей, супозиторіїв, суспензій.

Студенти під час проходження практики зобов’язані:

1. До початку практики одержати від керівника практики від навчального закладу консультації щодо оформлення необхідних документів.

2. Своєчасно прибути на базу практики.

3. своєчасно прибути на базу практики;

4. У повному обсязі виконувати завдання, передбачені програмою практики і порадами її керівників.

5. Вивчити і суворо дотримуватися правил з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії.

6. Дотримуватися графіка роботи — при п’ятиденному тижні тривалість робочого дня становить 6 год, що включає 1 год на оформлення щоденника.

7. Не допускати скорочення термінів практики за рахунок подовження робочого дня.

8. Нести відповідальність за виконану роботу та її результати.

9. Регулярно вести необхідні записи в щоденнику практики.

10. Подавати в училище (коледж) щоденник практики, характеристику та виконані індивідуальні завдання. (при наявності).

11. Своєчасно скласти звіт і залік з практики.

12. По закінченню практики брати участь у підсумковій конференції.

Вимоги до звіту

Звітним документом є щоденник практики, який містить текстовий і цифровий звіти про виконання програми практики, виробничу характеристику, рецензію методичного керівника. Вище перераховані документи завіряються підписами загального, безпосереднього та методичного керівників практики та гербовою печаткою установи.

Підведення підсумків практики

За результатами практики в залікову книжку виставляється підсумкова оцінка, яка складається з наступних оцінок, :

— оцінки, отриманої на заліку;

— оцінки за ведення щоденника;

— оцінки за якість виконання індивідуальних завдань (оцінка за практичні навички).

Індивідуальні завдання

З метою надбання студентами під час практики умінь та навичок самостійного розв’язування виробничих, наукових і організаційних завдань та активізації діяльності, розширення світогляду, підвищення ініціативи, пропонується виконання індивідуальних завдань:

− перевірка доз отруйних та сильнодійних речовин у порошках;

розраховування кількості лікарських та допоміжних речовин у порошках;

−володіння навичками роботи з аптечними приладами та засобами малої механізації при виготовленні твердих ліків, дотримання правил техніки безпеки;

−підготовка простих та складних недозованих та дозованих порошків, до складу яких входять лікарські засоби з різними фізико-хімічними властивостями;

¾ підготувка порошків з екстрактами та рідинами;

¾ використання тритурації при виготовленні порошків;

-перевірка доз отруйних та сильнодійних лікарських речовин у мікстурах;

¾ оволодіння масо-об’ємним методом приготування водних розчинів;

¾ підготовка водних розчинів, що потребують особливих умов розчинення лікарських засобів;

¾ приготування концентрованих розчинів, знання правил зберігання та використання;

¾ проведення розрахунків та підготовка розчинів стандартних рідин;

¾ розведення спирту етилового за алкоголеметричними таблицями та за формулою;

¾ підготовка розчинів на неводних розчинниках;

¾ розрахування кількості лікарської рослинної сировини, екстрагента;

¾ використання апаратури, що застосовується в технології водних витяжок, дотримання правил техніки безпеки;

¾ готування водних витяжок з різної лікарської рослинної сировини;

¾ введення до складу настоїв та відварів різних за фізико-хімічними властивостями та кількістю лікарських засобів;

¾ визначення типу мазей та їх концентрацій;

¾ підбирання допоміжних засобів (основи) для мазей;

¾ розрахування кількості лікарських і допоміжних засобів для мазей;

¾ готування гомогенних, гетерогенних та комбінованих лініментів;

¾ готування мазей-розчинів, мазей-емульсій, мазей-суспензій, паст;

¾ готування комбінованих мазей та введення до їх складу лікарських засобів;

¾ перевірка доз отруйних, сильнодійних лікарських речовин у супозиторіях;

¾ розрахування кількості лікарських засобів, допоміжних засобів залежно від способу прописування, методу приготування;

¾ володіння методами виготовлення ректальних та вагінальних супозиторіїв;

¾ дотримання санітарних вимог під час виготовлення супозиторіїв методом ручного викачування;

¾ введення лікарських засобів до супозиторних основ;

ОБЛІК ВИКОНАНОЇ РОБОТИ

Источник

Правила приготування рідких лікарських форм масооб’ємним методом

3.1. Готуючи рідкі лікарські форми, дотримуються певного порядку розчинення і змішування лікарських засобів з врахуванням їх фізико-хімічних властивостей.

Першою завжди відмірюється розрахована кількість води очищеної, в якій розчиняються сухі лікарські засоби: спочатку списку А або Б, потім — загального списку з врахуванням їх розчинності та інших фізико-хімічних властивостей. Така послідовність приготування розчину необхідна з метою запобігання або сповільнення процесів взаємодії лікарських засобів, які найшвидше відбуваються у розчинах з високою концентрацією. Розчин проціджують у флакон для відпуску, потім додають концентровані розчини списку Б, а далі — загального списку в тій послідовності, в який вони зазначені в пропису.

Ароматні води, настойки, рідкі екстракти, спиртові розчини, смакові і цукрові сиропи та інші рідини додають до водного розчину в останню чергу у такому порядку:

— водні непахучі та нелеткі рідини;

— спиртові розчини в порядку збільшення міцності спирту;

— пахучі та леткі рідини.

Рідкі лікарські засоби, що вміщують ефірні олії (нашатирно-анісові краплі, грудний елексир, розчин цитралю та ін.), додають до мікстури шляхом змішування з цукровим сиропом (при його наявності в пропису) або з рівною кількістю мікстури (див. приклад 15).

3.2. Об’єм рідкої лікарської форми визначають додаванням об’ємів усіх рідин, що входять до її складу. Після виготовлення лікарської форми її об’єм не повинен перевищувати норм допустимих відхилень, встановлених для даного об’єму.

Приклад 1. Кодеїну 0,12 г

Натрію гідрокарбонату по 4 г

Настойки беладонни 5 мл

Настойки валеріани 20 мл

Води очищеної 200 мл

Об’єм мікстури складається з об’єму води, настойок і становить 225 мл. Мікстуру готують з використанням концентрованих розчинів натрію броміду і натрію гідрокарбонату.

У підставку (банку з широким горлом) відмірюють 100 мл очищеної води (200-80-20-100), розчиняють 0,12 г кодеїну і проціджують у флакон для відпуску. До одержаного розчину додають 20 мл 20% (1:5) концентрованого розчину натрію броміду, 80 мл 5% (1:20) концентрованого розчину натрію гідрокарбонату, 5 мл настойки беладонни і 20 мл настойки валеріани.

Приклад 2. Натрію броміду 5 г

Адонізиду 10 мл

Настойки валеріани 5 мл

Води очищеної до 200 мл

У пропису кількість розчинника зазначена «до відповідного об’єму». У цьому випадку об’єми прописаних рідких лікарських засобів включаються в об’єм водного розчину. Об’єм лікарської форми 200 мл.

У флакон для відпуску відмірюють 160 мл очищеної води, 25 мл 20% (1:5) концентрованого розчину натрію броміду, 10 мл адонізиду та 5 мл настойки валеріани.

3.3. Речовини у вигляді порошків, що входять до складу рідкої лікарської форми в сумарній кількості до 3%, у разі відсутності їх концентрованих розчинів, розчиняють у відміреній кількості прописаної води або іншої рідини без врахування коефіцієнта збільшення об’єму (КЗО).

Приклад 3. Барбітал-натрію 1 г

Антипірину 1,5 г

Натрію броміду 6 г

Настойки валеріани 6 мл

Сиропу цукрового 10 мл

Води очищеної 200 мл

Об’єм мікстури — 216 мл. Концентровані розчини барбітал-натрію та антипірину в аптеці відсутні. У підставку відмірюють 170 мл води очищеної, розчиняють 1 г барбітал-натрію, 1,5 г антипірину. Проціджують у флакон для відпуску, додають 30 мл 20% (1:5) концентрованого розчину натрію броміду, 10 мл цукрового сиропу та 6 мл настойки валеріани.

Об’єм мікстури при розчиненні барбітал-натрію і антипірину збільшився в межах дозволених відхилень (1,9 мл).

3.4. Рідкі лікарські форми, до складу яких входять речовини у вигляді порошків в сумарній кількості 3% і більше, готують з використанням концентрованих розчинів. У разі відсутності концентрованих розчинів, лікарську форму готують в мірному посуді або необхідний для розчинення лікарських засобів об’єм води попередньо розраховують з використанням коефіцієнтів збільшення об’єму (КЗО), що наведені у додатку 2.

Приклад 4. Розчину кальцію хлориду 5% 200 мл

Натрію броміду 3 г

Об’єм мікстури — 200 мл

Мікстуру готують, використовуючи концентровані розчини. У флакон для відпуску відмірюють 45 мл води, 20 мл 50% (1:2) концентрованого розчину кальцію хлориду, 120 мл 50% (1:2) концентрованого розчину глюкози та 15 мл 20% (1:5) концентрованого розчину натрію броміду.

У разі відсутності концентрованого розчину глюкози, мікстуру готують в мірному посуді. У підставку називають приблизно 120 мл гарячої води, в якій розчиняють 60 г глюкози і після охолодження розчину його переливають у мірний циліндр, доводять об’єм до 165 мл, проціджують у флакон для відпуску, додають 20 мл 50% (1:2) концентрованого розчину кальцію хлориду і 15 мл 20% (1:5) концентрованого розчину натрію броміду.

При відсутності мірного посуду кількість розчинника розраховують, використовуючи коефіцієнт збільшення об’єму для глюкози. При розчиненні 60 г глюкози об’єм розчину збільшиться на 41,4 мл (0,69 x 60 = 41,4). Тому кількість очищеної води для одержання 200 мл розчину становитиме 123,6 мл (200 — 20 — 15 — 41,4 = 123,6 = 124).

В 124 мл підігрітої води розчиняють 60 г глюкози, розчин охолоджують, проціджують у флакон для відпуску і додають розраховану кількість концентрованих розчинів кальцію хлориду та натрію броміду.

Приклад 5. Розчину натрію тіосульфату 60% 100 г

(Розчин № 1 за прописом Дем’яновича)

Пропис цього розчину — авторський, тому його готують за масою (60 г + 40 г) = 100 г. Коли необхідно приготувати 100 мл розчину в масооб’ємній концентрації, слід зробити певні розрахунки. 100 г 60% розчину натрію тіосульфату займає об’єм 73,5 мл через та для приготування 100 мл розчину слід взяти натрію тіосульфату 81,63 г:

x — 100 мл x = 81,63 г.

У мірному посуді в частині води розчиняють 81,63 г натрію тіосульфату і об’єм розчину доводять водою до 100 мл.

Забороняється готувати розчин шляхом розчинення 60 г натрію і доведенням одержаного розчину до об’єму 100 мл, бо масооб’ємна концентрація лікарського засобу в розчині становитиме тільки 46,37%.

3.5. Готуючи краплі, окрім очних, використовують концентровані розчини. У разі їх відсутності лікарські засоби у вигляді порошків розчиняють у половинній кількості прописаної води, розчин проціджують через попередньо змочений водою ватний тампон у флакон для відпуску, додають решту води.

Приклад 6. Розчину ефедрину гідрохлориду 2% 10 мл

Розчину адреналіну гідрохлориду 0,1% XX крапель.

Об’єм крапель 11 мл. У підставці в 5 мл води очищеної розчиняють 0,2 г ефедрину гідрохлориду, проціджують через попередньо промитий ватний тампон у флакон для відпуску, а потім через цей же тампон додають решту (5 мл) води очищеної. Безпосередньо у флакон додають краплями 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду в кількості, що відповідає 20 стандартним краплям.

3.6. Виготовлення лікарських форм, до складу яких входять стандартні рідини, здійснюється безпосередньо у флаконі для відпуску, в який спочатку відмірюють воду, а потім розраховану кількість рідини.

Якщо рідина прописана за хімічною назвою (розчин алюмінію ацетату основного 7,6 — 9,2%, розчин калію ацетату 33 — 35%, розчин перекису водню концентрований 27,5 — 31,0%, розчин формальдегіду 36,5 — 37,5%), то при приготуванні розчинів її кількість розраховують, виходячи з фактичного змісту речовини в фармакопейній рідині.

У разі використання рідини нестандартної концентрації, її кількість розраховують, виходячи з фактичного вмісту речовини в фармакопейній рідині.

Якщо в пропису зазначена умовна назва фармакопейної рідини (перегідроль, формалін, рідина Бурова, рідина калію ацетату), то в розрахунках концентрацію стандартної фармакопейної рідини приймають за одиницю (100%).

Якщо в пропису концентрацію стандартних фармакопейних рідин не зазначено, то готують 3% розчин перекису водню, 10% розчин аміаку, 30% розчин кислоти оцтової та 8,3% розчин кислоти хлористоводневої розведеної. Останній приймають за одиницю (100%) і використовують для приготування розчинів інших концентрацій для внутрішнього застосування та аптечної заготовки «Розчин кислоти хлористоводневої розведеної 1:10». Кислоту з концентрацією хлористого водню 24,8 — 25,2% використовують тільки для приготування розчину № 2 за прописом Дем’яновича, де в розрахунках цю концентрацію приймають за одиницю.

Розчини кислоти оцтової і аміаку завжди готують з врахуванням фактичного вмісту речовини у вихідній речовині.

Приклад 7. Розчину формальдегіду 3% 100 мл

У флаконі для відпуску відмірюють 92 мл води очищеної та 8 мл 37% розчину формальдегіду.

Кількість розчину формальдегіду розраховують за загальною формулою розведення:

X — об’єм стандартної рідини (мл);

V — об’єм розчину, який необхідно приготувати (мл);

Б — прописана концентрація розчину (%);

А — фактична концентрація стандартної рідини, що підлягає розведенню.

Приклад 8. Розчину формаліну 5% 200 мл

У флакон для ведпуску видмірюють 190 мл води та 10 мл формаліну (36,5 — 37,5%). Якщо в формаліні вміст формалдегіду менший, ніж зазначений у ДФ, наприклад 34%, то лікарську форму за наведеним прописом готують з врахуванням коефіцієнта перерахунку (КП) — 37 : 34 = 1,08. Розраховану кількість формаліну фармакопейного гатунку множать на КП: 10 x 1,08 = 10,8 = 11 мл.

Приклад 9. Розчину перекису водню 2% 100 мл

У флакон для відпуску видмірюють 33 мл (33,4 мл) води та 67 мл (66,6) 3% розчину перекису водню.

Якщо в рецепті не вказана концентрація перекису водню 3% як стабілізатор додають 0,05% натрію бензоату.

Приклад 10. Розчину перегідролю 3% 200 мл

У мірну колбу на 200 мл відважують 6 г перегідролю і доводять до мітки водою очищеною.

Приклад 11. Розчину кислоти хлористоводневої 4 мл

Води очищеної 150 мл

Об’єм мікстури — 154 мл. У підставку відмірюють 114 мл води очищеної і 40 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної 1:10, потім розчиняють 4 г пепсину. Розчин проціджують у флакон для відпуску.

Приклад 12. Розчину кислоти хлористоводневої 6% 100 мл

(Розчин № 2 за прописом Дем’яновича)

У флакон для відпуску відмірюють 82 мл води очищеної і 18 мл кислоти хлористоводневої розведеної (8,3%).

3.7. Спиртові розчини готують у флаконі для відпуску, КЗО* при розчиненні порошків на враховують, розчини не проціджують.

* КЗО для спиртових розчинів і суспензій використовують при аналізі лікарської форми.

Приклад 13. Кислоти саліцилової 1,5 г

Левоміцетину 3 г

Спирту етилового 50 мл

Настойки нагідок 10 мл

У флакон для відпуску відважують 3 г левоміцетину, 1,5 г саліцилової кислоти, 1 г камфори, відмірюють 50 мл 90% спирту етилового, збовтують. Після розчинення речовин додають 10 мл настойки нагідок.

Приклад 14. Анестезину 2 г

Кислоти борної 1,5 г

Дьогтю березового 5 г

Олії рицинової 2,5 г

Спирту етилового 90% до 50 мл

Об’єм розчину 50 мл. Об’єм 2,5 г олії рицинової — 2,6 мл (2,5 : 0,950 = 2,6), об’єм 5 г дьогтю — 5,3 мл (5 : 0,936 = 5,3), тому спирту етилового неохідно взяти: 50 — 7,9 = 42,1 = 42 мл.

У тарований флакон для відпуску відважують олію рицинову, і дьоготь, додають розчин анестезину і борної кислоти в 42 мл 96% спирту етилового.

Об’єм, який займають порошкові інгредієнти у відповідності з пунктом 3.7. не враховується, незважаючи на вказівку «Спирту етилового 96% до 50 мл».

3.8. Рідкі лікарські форми, в яких як розчинник використовують не воду очищену, а ароматні води* або інші рідини (пертусин, водні витяжки з рослинної сировини, поліетиленоксид 400, спирт етиловий та ін.), готують без використання концентрованих розчинів лікарських засобів та врахування КЗО при розчиненні речовин.

* Приготування ароматної води (кропу, м’яти) наведено в додатках 9 та 10.

Приклад 15. Натрію гідрокарбонату 2 г

Натрію бензоату 1,5 г

Нашатирно-анісових крапель 4 мл

Сиропу цукрового 10 мл

Води м’ятної 100 мл

У підставку відмірюють 100 мл м’ятної води, в якій розчиняють 2 г натрію гідрокарбонату та 1,5 г натрію бензоату. Розчин проціджують у флакон для відпуску. До 10 мл цукрового сиропу додають 4 мл нашатирно-анісових крапель, перемішують і переносять у флакон для відпуску.

Якщо цукровий сироп у пропису не зазначений, то нашатирно-анісові краплі попередньо змішують з приблизно рівною кількістю водного розчину.

3.9. Водні суспензії з концентрацією лікарських засобів 3% і більше, емульсії (типу олія-вода) незалежно від концентрації готують (дозують) за масою.

Приклад 16. Цинку оксиду

Води очищеної 100 мл

Маса лікарської форми — 170 г. У ступці змішують цинку окис з тальком, диспергуючи гліцерином (останній відважують завчасно у флакон); частинами, помішуючи, додають 50 мл води. Залишком води суспензію змивають у флакон для відпуску.

Приклад 17. Сірки 7 г

Кислоти саліцилової 2 г

Стрептоциду 3 г

Спирту етилового 50 мл

Розчину кислоти борної 3% 50 мл

У підставку відважують 2 г кислоти саліцилової, 3,5 г камфори, додають 50 мл 90% етилового спирту і збовтують до розчинення порошків. У ступці подрібнюють 3 г стрептоциду (використовують для цього приблизно 1,5 мл приготовленого спиртового розчину), додають 7 г сірки, розтирають, добавляючи 3 г гліцерину. Додають 50 мл (частинами) розчин кислоти борної 3%, змиваючи суспензію у флакон для відпуску. Останнім у флакон для відпуску додають спиртовий розчин камфори та саліцилової кислоти.

3.10. Якщо розчинником у лікарській формі служать настої і відвари із рослинної сировини, то їх готують в режимі ДФ і проціджують. В процідженій витяжці розчиняють лікарські засоби у вигляді порошків. У разі необхідності розчин доводять водою до потрібного об’єму і проціджують у флакон для відпуску. Настій з кореня алтеї готують шляхом настоювання при кімнатній температурі протягом 30 хв. Для забезпечення необхідної концентрації слизу і одержання заданого об’єму витяжки враховують видатковий коефіцієнт*.

* Видаткові коефіцієнти при виготовленні витяжок кореня алтеї різної концентрації: 1% — 1,05, 2% — 1,1, 3% — 1,15, 4% — 1,2, 5% — 1,3.

Дозволяється виготовляти водні витяжки з стандартизованих (по водній витяжці) екстрактів-концентратів, які спеціально для цього випускаються фармацевтичною промисловістю (сухі 1:1, 1:2 і рідкі 1:2).

Забороняється замінювати лікарську рослинну сировину настойками, екстрактами та ін. галеновими препаратами, готувати концентровані водні витяжки, а також використовувати концентровані розчини лікарських засобів.

Приклад 18. Настою корневищ з коренями валеріани з 6 г 200 мл

Натрію броміду 2 г

Кофеїн-бензоату натрію 0,6 г

Настойки конвалії 5 мл

Об’єм мікстури — 205 мл. У підігріту фарфорову інфундирку вмішують 6 г подрібнених корневищ з коренями валеріани, заливають 217 мл (200 + 2,9 x 6,0 = 217) води і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв., потім охолоджують 45 хв., проціджують в мірний циліндр і розчиняють 0,6 г кофеїн-бензоату натрію, 2 г натрію броміду, якщо необхідно, розчин доводять водою до 200 мл проціджують у флакон для відпуску, додають 5 мл настойки конвалії.

Лікарську форму можна приготувати з використанням стандартизованого екстракту-концентрату валеріани. У флакон для відпуску відмірюють 172 мл (200 — (10 + 12 + 6) = 172), додають 6 мл 10% (1:1) концентрованого розчину кофеїн-бензоату натрію, 10 мл 20% (1:5) концентрованого розчину натрію броміду, 12 мл рідкого стандартизованого екстракту-концентрату валеріани 1:2 мл настойки конвалії.

3.11. Багатокомпонентні водні витяжки з лікарської рослинної сировини, яка вимагає однопланового режиму екстрагування, виготовляють в одній інфудирці, незалежно від гістологічної структури сировини.

Приклад 19. Настою корневищ з коренями валеріани

Кофеїн-бензоату натрію 0,4 г

Натрію броміду 3 г

Магнію сульфату 0,8 г

Подрібнену лікарську рослинну сировину (10 г корневищ з коренями валеріани та 4 г листків м’яти) вміщують у попередньо підігріту фарфорову інфудирку, заливають 239 мл (200 + 10 x 2,9 + 4 x 2 = 238,6) очищеної води (кімнатної температури) і настоюють на киплячій водяній бані протягом 15 хв., проціджують у мірний циліндр, залишок віджимають. У процідженому настої розчиняють 0,4 г кофеїн-бензоату натрію, 0,6 г анальгіну, 3 г натрію броміду, 0,8 г магнію сульфату, при необхідності об’єм розчину доводять водою до 200 мл і проціджують у флакон для відпуску.

3.12. Багатокомпонентну водну витяжку з рослинної сировини, що потребує різних умов екстрагування одержують, настоюючи кожний вид сировини окремо з максимальною кількістю води (не меншою ніж 10-кратна по відношенню до рослинної сировини), з врахуванням коефіцієнтів водопоглинання.

Приклад 20. Кореня алтеї 10 г

Корневищ з коренями валеріани 8 г

Трави кропиви собачої

Листя підбілу по 20 г

Кори калини 25 г

Води очищеної до 1000 мл витяжки

До складу пропису входить сировина, що потребує різнопланового режиму екстрагування з кореня алтеї слиз екстрагують при кімнатній температурі, з корневищ з коренями валеріани, трави кропиви собачої, листків підбілу готують настій, з кори калини — відвар. Екстрагент ділять на три частини. З прописаної кількості алтейного кореня готують 200 мл витяжки. Для цього 13 г (10 x 1,3) алтейного кореня заливають 230 мл (200 x 1,3) води. Для екстрагування кори калини беруть 300 мл води (2 x 25 + 250); для одержання настою з корневищ з коренями валеріани, трави кропиви собачої та листків підбілу 673 мл (1000 — 200 — 250 + 20 x 3,0 + 8 x 2,9 + 20 x 2,0). Всі три витяжки готують окремо відповідно до вимог ДФ. Одержані витяжки з’єднують (200 + 250 + 550 = 1000 мл).

Источник