Тема 5. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ РЕЦЕПТІВ ТА ВІДПУСКУ ЗА НИМИ ЛІКІВ
Актуальність теми. Рецепт являє собою письмове звернення лікаря до фармацевтичного фахівця, в якому детально вказуються інгредієнти, їх кількість та дози, вид лікарської форми і спосіб вживання лікарського засобу. Рецепт є важливим медичним, юридичним та фінансовим документом, який служить підґрунтям для відпуску з аптек більшості лікарських засобів. Тому для виконання функцій з приймання рецептів і запобігання порушень при відпуску ліків майбутній фармацевтичний фахівець повинен знати у повному обсязі правила їх виписування та відпуску.
Загальні вимоги до виписування рецептів
Роботу аптеки з прийому рецептів і відпуску ліків регламентують:
— наказ МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень» (із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ України № 440 від 04.07.2006 р.);
— наказ МОЗ України № 356 від 18.12.97р. (змінами і доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 138 від 4.06.99 р., інформаційними листами Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України № 27/466 від 27.06.2000 р., № 27/857 від 27.10.2000 р. та № 27/734 від 20.09.2001р.).
Контроль за правилами виписування рецептів, порядком зберігання та обліком рецептурних бланків здійснює МОЗ України, МОЗ АР Крим, головні управління охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Контроль за порядком відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів покладений на Державну службу лікарських засобів і виробів медичного призначення та Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів МОЗ України та її територіальні підрозділи.
Категорії медичних працівників, які мають право виписувати рецепти амбулаторним хворим
Рецепти на лікарські засоби та вироби медичного призначення виписуються лікарями закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування, згідно з видами медичної практики, наякібуло видано ліцензію МОЗ України, та відповідно до лікарських посад. Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення,які відпускаються на пільгових умовах чи безоплатно, дозволяється виписувати лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров’я за узгодженням з органами охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.
Забороняється виписувати рецепти на наркотичні і психотропні лікарські засоби та прекурсори списку № 1 лікарям не за профілем,завинятком коли у населених пунктах відсутні спеціалісти вузького профілю (офтальмологи, ендокринологи тощо).
В аптеки, яким дозволений відпуск наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1, головні лікарі лікувально-профілактичних закладів повинні періодично (у разі зміни лікарів, але не рідше одного разу в квартал) подавати списки лікарів, яким дозволено виписувати такі засоби, із зразками їх особистих підписів, а також номери і серії спецбланків форми № 3, що зберігаються у цьому лікувально-профілактичному закладі.
Аптекам заборонено відпускати за рецептами ветеринарних лікувальних закладів усі лікарські засоби, які підлягають предметно-кількісному обліку (табл. 5.1).
Форми рецептурних бланків
Затверджені дві стандартні форми рецептурних бланків:
1. Рецептурний бланк форми № 1 призначений для виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення, що відпускаються за повну вартість, безоплатно, з оплатою 50 %, і таких, що підлягають предметно-кількісному обліку.
На ньому не можна виписувати наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами і трамадол.
Дозволяється виписувати тільки одне найменування лікарського засобу безоплатно або на пільгових засадах, а також тих, що підлягають предметно-кількісному обліку. В інших випадках — не більше трьох найменувань лікарських засобів.
Бланк форми № 1 складається з двох частин: власне рецепту і корінця, який залишається в лікувально-профілактичному закладі. Корінець містить дані про хворого (прізвище, ім’я та по батькові, вік, адреса або номер амбулаторної карти), назву та кількість виписаного лікарського засобу, номер рецепту і дату його виписування.
2. Спеціальний бланк рецепту форми № 3 призначений для виписування наркотичних, психотропних лікарських засобів в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами, а також трамадолу.
На бланку форми № 3 дозволяється виписувати тільки одне найменування лікарського засобу.
Источник
Рецептурний відпуск ліків. Деякі міркування щодо діяльності МОЗ України у регуляторній сфері
Рецептурний відпуск лікарських засобів є необхідною складовою регулювання фармацевтичного ринку. Відпуск лікарських засобів за рецептом першочергово має забезпечити безпечну та раціональну фармакотерапію, що включає мінімізацію самолікування та попередження надлишкового використання ліків, що може призвести до розвитку ряду побічних, негативних для здоров’я людини, реакцій. Рецептурний відпуск лікарських засобів у країнах ЄС також є ефективним механізмом зменшення затрат на медикаменти.
При цьому, хочемо зауважити, що вирішення даного питання є не лише проблемою недостатнього контролю за лікарями і фармацевтичними працівниками, а й є складовою всієї системи охорони здоров’я. Саме тому підхід у вигляді проекту наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360», на нашу думку, є обмеженим і необґрунтованим. Паралельно погоджуємося з висловлюваннями пана Валерія Стеціва щодо неможливості набуття чинності змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 у частині посилення контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів із аптек та їх структурних підрозділів з 1 грудня поточного року і що проблеми, пов’язані із рецептурним відпуском ліків, не вирішаться протягом 1–2 міс шляхом швидкого прийняття відповідного документа. Разом з тим, хочемо наголосити, що вирішення цього питання також не може обмежитися лише шляхом проведення інформаційної роботи і підготовки фахівців на місцях.
Введення в дію відпуску рецептурних лікарських засобів суворо за рецептом лікаря передбачає виникнення і ряду інших запитань, на які необхідно отримати відповіді ще до введення в дію запропонованих змін.
Так, згідно з проектом, можна констатувати, що досягнення мети «посилення контролю за виписуванням рецептів та відпуском рецептурних лікарських засобів з аптек та їх структурних підрозділів» здійснюється за рахунок внесення змін щодо зберігання рецептурних бланків, а саме «зберігання верхньої частини виписаного Рецепта, до лінії відриву» у лікаря та зберігання рецептурного бланка в аптеках та аптечних пунктах. При цьому в аналізі регуляторного впливу зазначено, що «додаткові витрати державного і місцевого бюджетів відсутні». Хочемо звернутися з питанням: а хто тоді буде платити за рецептурні бланки для виписування рецептурних лікарських засобів? За результатами 2009 р. в Україні обсяг ринку рецептурних лікарських засобів становив 580 млн упаковок. За приблизними підрахунками, якщо виписувати 3 препарати на одному рецепті, то мінімальна кількість рецептурних бланків, якими необхідно буде забезпечити лікувально-профілактичні установи, становить близько 193 млн штук. Якщо вартість одного двостороннього бланку з відривною частиною — 0,05 грн., то загалом сума становитиме близько 10 млн грн. Чи готові бюджети лікарень до додаткових витрат?
В аналізі зазначено, що «розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта — додаткових витрат та часу не передбачається». На нашу думку, обов’язкове виписування рецептів призведе до збільшення звернень пацієнтів до лікарів та часу, відведеного лікарем для хворого. Крім того, зберігання рецептурних бланків в аптеці має передбачати створення місця для їх зберігання, упорядкування даних бланків, можливо, ведення певного реєстру і т.д., що в свою чергу передбачає перерозподіл робочого часу як лікарів, так і провізорів.
Також хотілося б звернути увагу на заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.
«Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до набуття чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися через рік після набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних в порівнянні з базовим відстеженням.».
Аналіз яких саме статистичних даних передбачається? Чи включає він перевірку аптечних закладів на наявність рецептурних бланків на відпущені лікарські засоби? Якщо так, то хто її буде здійснювати і як? Чи означає це, що рецептурні бланки, які зберігаються в аптеках, є предметом звітності і повинні бути певним чином упорядковані для подання на вимогу при перевірці?
Не можемо погодитися і з пояснювальною запискою в частині «запобігання корупції». Невже дійсно представники МОЗ вважають, що введення у короткостроковий термін таких змін без підготовки відповідного підґрунтя «не містить ризики вчинення корупційних правопорушень»? Ми притримуємося протилежної думки, а саме, що впровадження жорсткого регулювання рецептурного відпуску лікарських засобів в умовах «бліцкригу», навпаки, створює передумови для розвитку різних корупційних схем.
Що стосується власне проекту, то незрозуміла ситуація зі зберіганням рецептурних бланків в аптечних закладах. По-перше, як вже зазначалося, це вимагає виділення/створення додаткових площ для зберігання. По-друге, згідно з наказом № 360 в рецепті ф-1 дозволяється виписувати 3 найменування лікарських засобів. Як тоді бути у разі, коли ці всі медикаменти знаходяться в різних аптеках? Що робити провізорам? Навіть якщо ми припускаємо, що буде використовуватися штамп «Відпущено», і рецепт буде повертатися хворому для придбання в інших закладах, то як потім бути у разі перевірки аптечних закладів на наявність даного рецепта? Якщо ж таких перевірок не передбачається, то навіщо тоді в проекті прописана умова щодо необхідності збереження рецептів протягом одного кварталу? На наш погляд, тут порушено логіку або пропущено певні моменти відпуску лікарських засобів.
Виникає питання і щодо госпітального сегменту лікарських засобів. Госпітальні лікарські засоби — це препарати, які застосовуються для лікування в умовах стаціонару. Тобто, на дані медикаменти рецепт не повинен виписуватися, оскільки хворий отримує їх безпосередньо у лікувально-профілактичному закладі (або ж у госпітальній аптеці, як в деяких країнах Європи). У нас прийнято відносити до госпітального ринку ті ліки, які закуповуються за кошти цих закладів. При цьому ні для кого не секрет, що значна частина медикаментів, які використовуються в стаціонарі, пацієнт закуповує самостійно. Так, за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research» (докладніше див.: «Щотижневи АПТЕКА» № 42 (763) від 1 листопада 2010 р.), в ТОП лікарських засобів за результатами аптечного продажу у січні–вересні 2010 р. входять такі лікарські засоби, як Актовегін, Натрія хлорид, Цефтріаксон, Мілдронат — основні медикаменти госпітального сегменту.
Тобто, запровадження відпуску лікарських засобів, які застосовуються в стаціонарі лише за наявності рецепта, обмежить доступність стаціонарних пацієнтів до лікарських засобів, які застосовуються при стаціонарному та амбулаторному лікуванні, і практично перекриє доступ до лікарських засобів, які застосовуються лише в умовах стаціонару (інфузійні розчини, антикоагулянти та ін.) Крім того, хоча наказ МОЗ № 360 і передбачає виписування рецептів на ліки у стаціонарі, але хочемо звернути увагу, що виписування рецепту на лікарські засоби лікарем у стаціонарі є порушенням ст. 49 Конституції України, де закріплено, що в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно.
Користуючись нагодою, хотілося б висловити власну думку з приводу можливості виписування рецептів у двох примірниках: перший для пред’явлення в аптечному закладі, а другий — для пацієнта. Слід звернути увагу на економічну складову даного питання, адже друк рецептурних бланків передбачає грошові витрати.
Щодо впровадження обов’язкового виписування лікарського засобу у вигляді міжнародної непатентованої назви (МНН) латинською мовою, то тут є декілька пересторог.
Чи вдасться уникнути помилок у рецептах (адже часто рецепти виписує медсестра зі слів лікаря) та нерозуміння з боку фармацевтів лише шляхом пригадування лікарями і фармацевтами правил виписування рецептів? Адже повернення пацієнта до лікаря у разі неправильно виписаного рецепта викличе як обурення пацієнта, так і збільшення черги до лікаря.
Як швидко фармацевт в аптеці на сьогодні зможе зорієнтуватися , які торговельні назви відповідають виписаній МНН? Крім того, що на ринку України знаходиться більше ніж 11 тис. препаратів у вигляді готових лікарських форм, ще й програмне забезпечення сучасних аптек орієнтоване на шлях пошук лікарських засобів у базі за торговельною назвою.
Деякі лікарські засоби з однаковими діючими речовинами належать до різних груп лікарських засобів: рецептурних і безрецептурних.
Наприклад, лікарські засоби, що містять діючу речовину ібупрофен — Ібупром табл. 200 мг виробництва «ЮС Фармація» (Польща) — дозволений до відпуску без рецепта. Тоді як Ібупрофен табл. 200 мг виробництва «Технолог» (Україна) і «Дарниця» (Україна) є рецептурними препаратами і, відповідно, їх відпуск дозволений лише за рецептом.
Ще одним прикладом можуть бути комбіновані лікарські засоби, які містять пітофенон, фенпіверинію бромід і метамізол натрію. Так, Баралгінус, Ревалгін у вигляді таблеток — рецептурні, в той час як Спазмалгон, Спазган, Реналган у вигляді таблеток входять до списку дозволених до відпуску без рецепта.
Чи необхідно виписувати лікарю рецепт на дану діючу речовину? Які лікарські засоби має право відпустити фармацевт без рецепта лікаря?
Логічно виникає питання про виписування лікарських засобів, до складу яких входить декілька діючих речовин. Як у такому випадку фармацевт швидко і правильно може запропонувати пацієнту відповідні лікарські засоби, не кажучи вже про можливості лікаря виписати такий рецепт?
Запропоновані МОЗ зміни, на нашу думку, сьогодні можуть призвести лише до додаткових економічних витрат з одночасним зниженням доступності лікарських засобів для пацієнтів, збільшенням черг до лікарів та фармацевтів та підвищенням попиту на безрецептурні лікарські засоби як з позиції пацієнтів, так і з позиції виробників лікарських засобів (у виробника буде мотивація потрапити у список безрецептурних препаратів).
Підсумовуючи вищевикладене, хочемо наголосити, що відпуск рецептурних лікарських засобів лише за рецептами лікарів є важливою складовою як регулювання фармацевтичної галузі, так і забезпечення безпечного, раціонального та ефективного медикаментозного лікування. При цьому хочемо зазначити, що перш ніж рішуче впроваджувати зміни щодо відпуску лікарських засобів, необхідно проаналізувати існуючу ситуацію з усіма її недоліками, нюансами і перевагами, системно оцінити можливості проведення реформ і повністю передбачити можливі наслідки. Адже ринок лікарських засобів — це не полігон для експериментів, а населення України — не мішені.
Источник
